Блоґ мага поза категорією

Фотографував “66666″, ось дійшла черга і до числа 7.

Мабуть остання фотографія із серії “Мій сад”:

Нажаль, не можу передати разом із фотографією те, що я відчуваю, коли бачу цю весну.. Але все ж:

Звернув увагу на свій сад, з кожним днем все гарніше і гарніше навкруги стає!

Дорога додому з роботи просто пролітає під трек Маркуса Шульца. Я їду посміхаючись, ніхто не тупить на дорозі, все супер!

Весна прийшла, так класно коли цвіте абрикос, коли на деревах вже достатньо розпустилось листя, щоб їм милуватись. Сонце гріє, навіть ранок сьогодні був не таким як звичайно - легко прокинувся, настрій був чудовий. Сьогодні лише вівторок, але мені добре!
В суботу в Київ! В мою найулюбленішу столицю світу! В суботу буде Gatecrasher, там точно буде класно, ніхто і нічого мені не зіпсує цей вечір та ніч. А суботній день будемо з друзями пити пиво десь в центрі, або у парку =) А потім на двіж!

Шось у мені перемкнулось на режим “позитив”!

Зфотографував в 1-му корпусі ДНУ.

Добре, що всі наші клуби пройшли далі в Єврокубках. Прикро за “Металіст”, виступи в УЄФА якого, скоріш за все припиняться після 2-х матчів з анлійським “Евертоном”. Але я не про це. Я хотів згадати які футбольні матчі я не зможу ніколи забути через їх негативний підсумок. Розташую ці події по шкалі розчарування (1 - найбільший показник):

1. Україна - Словенія 1:1. Другий плей-оф матч за путівку на Євро-2000. Мабуть, всі пам’ятають це засніжене поле, гол Реброва, а на 79 хв. забивають нам.

2. Динамо - Баварія. Перший матч 1/2 фіналу Ліги Чемпіонів 98/99. Шовковський пропускає 2 необов’язкові м’ячі зі штрафних, Янкер забиває на 90 хвилині і рахунок матчу: 3:3. Дуже тоді шкода було.

3. Дніпро - Партизан. Другий матч 1/16 КУЄФА сезону 2004/2005. Халявний суперник. Вилучення. Все йшло до логічної нічієї, яка влаштовувала “Дніпро”. А на 89 хв. підбитий “Партизан” забиває. Це навіть не “Марсель”, коли було прикро, що маючі тотальну перевагу не змогли забити.. Це всього-навсього “Партизан”.

4. Шахтар - Севілья. Другий матч 1/8 КУЄФА сезону 2006/2007. Ніколи не думав, що так засмучусь, адже завжди дивився матчі “Шахтаря” без особливого фанатизму. А тут півночі спати не міг.

Якщо хтось захоче закоментити, то напишіть свій список.

Зустрівся сьогодні з другом. Підійшли на зупинку з кіоском за пивом. Дивимось, якийсь мужик кричить щось англійською на інший бік вулиці. Прислухаюсь.. чую: “Hello! C’mon! I’m sorry, i’m late!”. Думав зовсім дах поїхав. А потім дивимось, а там стоять темношкірі хлопці, кавуни купують. Біля них дівчина, яка мабуть перекладає, тощо. А чувак все не може заспокоїтись і постійно кричить всі слова, які почув по телебаченню. Сам такий на підпитку. Але з квітами в руках. Підійшов до нас, попросив квіти потримати, бо йому незручно було і пиво пити і квіти тримати. Невдалий був хід - пляшка з-під пива вислизнула у нього з рук та розбилась, а осколки полетіли в нашу сторону. Мабуть він передбачив таке, бо в нього була ще одна пляшка “Десанту”, яку він намагався відкрити об дерево. Це в нього, доречі, вийшло. Про квіти він сказав: “Це для доньки, це дружині, а це тещі”. На тому місці тусовався ще один хлопець (теж на підпитку), питав де він купив троянди і за скільки. Поруч сидів ще один мужик (під градусом звичайно), який підсів ближче до нас та казав: “Ось він п’є дешеве пиво.. а я “Чернігівське”, а йому все одно, що пити”.
Потім вони втрьох потоваришували. Перший мужик ніяк не міг заспокоїтись та продовжував кричати, до його фраз додалась ще одна: “Black men!”. Крім того він вигукував: “Ви що не українці?!! Ви що, с*ки, сала не їсте?” Другий чувак, який питав про троянди сказав, що може їх покликати на зупинку, якщо йому дадуть троянду.
Закінчилось все тим, що мужик з трояндами і той, що хотів отримати їх як нагороду, самі підійшли до емігрантів та продовжили бесіду там.

Може я розповідаю дещо спонтанно, але все це виглядало, як цирк.

Моя сестра поїхала до Криму разом зі своєю сім’єю на 2 тижні. Впринципі, це не привід для написання про це в моєму блозі (я правильно написав? Чи “блоґ” не змінюється?). Тому і не буду писати!

Жартую. Сестра попросила у цей період часу пожити в неї. Сказала, щоб я взяв свою дівчину. Сказано - зроблено. І я на власному досвіді зміг зкуштувати те, що називається сімейним життям. А саме такі опції: прокидатись кожного разу разом, снідати разом (сюди також входить “полювання” та проготування їжі), разом виїзжати, потім вечеряти, щовечірній перегляд телевізійних програм та кіно, та спільний сон вночі. І так на протязі 2-х тижнів. Ось і був час, щоб перевірити стосунки, а також пограти в гру “у кого нерви міцніше”.

Результат: перемогла дружба. Стосунки ще досі можна назвати стосунками між хлопцем та дівчиною. Тобто, я зрозумів, що зі мною можна жити (вижити) 2 тижні.

Юля, ми з тобою пройшли випробування!

http://www.carlsberg.kiev.ua/winners.html

Я виграв путівку на Фінал Кубка УЄФА! Ось такий виявляється я фартовий

Хочу машину. Дуже хочу. Майже кожного дня бачу сни з машиною. Майже кожного разу це Toyota Avensis випуску до 2003 року. От такі в мене мрії.
Іноді дивлюсь на сайт авторинку у пошуках авто. Нажаль, знайти Avensis 2001-2002 рр. дуже проблематично, тим паче з коробкою автомат. Я вже не кажу про двигун D-4 та максимальною комплектацією, яких навіть у місті побачити складно. Взагалі, саме це авто не хочуть продавати. По місту їх багато їздить, мабуть дійсно така надійна машина, що продавати не хочеться.

Дивився на можливі варіанти: Chevrolet Lacetti, Skoda Octavia, Nissan Almera (нова).
Що до першого варіанту, то цих авто в продажу море, але дуже сумнівна надійність, як я зрозумів від власників.
Шкоду знайти теж не проблема, але з механікою. Хоча машина класна.
Нісан приваблює невисокою ціною як для такого автомобіля. Двигун хоч і не потужний (1.6), але мені вистачить. Хоча машинка авжеж буде поменше, ніж перші 2 варіанта, зате можна купити нову.

Два дні просив Юлю зробити мені щось… Безрезультатно

Юля мені забороняє пити пиво. Коли я вип’ю одну пляшку 0.5 вона каже, що я алкаш. Коли вона їздить до себе у село, то їй іноді дуже важко доповзти до свого ліжка, але вона не вважає себе алкашкою.
Інша проблема в пиві - це запах. Навіть, якщо я вип’ю одну пляшку та пройде 2 години протягом яких я щось їм та купляю жувальну гумку, Юля почує від мене запах пива та влаштовує мені скандал, або просто ображається. Іноді вона дзвонить та питає де я. Якщо я відповідаю, що з друзями, то одразу йде питання про пиво, якщо я відповідаю, що я п’ю пиво, то одразу кладеться слухалка та найближчу годину мені немає сенсу їй дзвонити - мої дзвінки ігноруються.
Хоча у будь-якому випадку я не можу пити пиво спокійно, я одразу думаю про те, що треба зробити, щоб Юля не гнівалась, тобто я не отримую того кайфу, який всі отримують від процесу пиття пива.
Мені доводиться пити безалкогольне пиво, яке має кислий смак, від якого аж верне..

Що мені робити?

Деякі мої читачі (хоча в мене їх майже немає) побажали, щоб я писав про своє життя, а зокрема про стосунки з Юлею (aka tiger_dp). Ну що ж, деякі моменти можу викладати.

Юля іноді лупцює мене, не сильно, іноді сильно, іноді я сам прохаю її це зробити Вчора вони кинула в мене банку з-під “Burn”. Влучила в голову. Сказала, що не хотіла. Буває. Буквально через 20 секунд вона підслизнулась і впала на підлогу вдарившись головою о пральну машинку. Я до цього немаю ніякого відношення. Буває.

Коли їхав на маршрутці, думав про те, що треба купити цигарок. Замість “на Артема, будь ласка зупиніть” я вигукнув: “Мальборо лайтс, будь ласка”. Я трохи почервонів, але зробив вигляд, що так і повинно бути, все ок.

Ходили з Юлею в кіно на такі собі жахи - “Тиристос”. Юля сказала після фільму, що вона сцикуха і щоб я ніколи не водив її на жахи.