Афроамериканці нашого району
Зустрівся сьогодні з другом. Підійшли на зупинку з кіоском за пивом. Дивимось, якийсь мужик кричить щось англійською на інший бік вулиці. Прислухаюсь.. чую: “Hello! C’mon! I’m sorry, i’m late!”. Думав зовсім дах поїхав. А потім дивимось, а там стоять темношкірі хлопці, кавуни купують. Біля них дівчина, яка мабуть перекладає, тощо. А чувак все не може заспокоїтись і постійно кричить всі слова, які почув по телебаченню. Сам такий на підпитку. Але з квітами в руках. Підійшов до нас, попросив квіти потримати, бо йому незручно було і пиво пити і квіти тримати. Невдалий був хід - пляшка з-під пива вислизнула у нього з рук та розбилась, а осколки полетіли в нашу сторону. Мабуть він передбачив таке, бо в нього була ще одна пляшка “Десанту”, яку він намагався відкрити об дерево. Це в нього, доречі, вийшло. Про квіти він сказав: “Це для доньки, це дружині, а це тещі”. На тому місці тусовався ще один хлопець (теж на підпитку), питав де він купив троянди і за скільки. Поруч сидів ще один мужик (під градусом звичайно), який підсів ближче до нас та казав: “Ось він п’є дешеве пиво.. а я “Чернігівське”, а йому все одно, що пити”.
Потім вони втрьох потоваришували. Перший мужик ніяк не міг заспокоїтись та продовжував кричати, до його фраз додалась ще одна: “Black men!”. Крім того він вигукував: “Ви що не українці?!! Ви що, с*ки, сала не їсте?” Другий чувак, який питав про троянди сказав, що може їх покликати на зупинку, якщо йому дадуть троянду.
Закінчилось все тим, що мужик з трояндами і той, що хотів отримати їх як нагороду, самі підійшли до емігрантів та продовжили бесіду там.
Може я розповідаю дещо спонтанно, але все це виглядало, як цирк.
